Покупців квартир відтепер перевірятимуть

Відповідний закон набрав чинності 21 серпня

Минулої суботи набрав чинності закон, який контролюватиме видатки і
прибутки громадян. Особливо ретельно стежитимуть за операціями купівлі-
продажу нерухомості, оскільки найбільш часто саме у такий спосіб
"відмивають" нелегально зароблені гроші. Чи допоможе нововведення поповнити
казну незаконно заробленим - поки не зрозуміло. Однак пересічним людям,
охочим продати чи купити, приміром, квартиру закон завдасть чимало клопоту.

Відтак якщо операція з нерухомістю перевищує суму чотириста тисяч гривень
(тобто, п'ятдесят тисяч доларів), її треба буде зафіксувати у фінансовому
моніторингу.

Такими є вимоги нової редакції Закону України "Про запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом", яка
набрала чинності 21 серпня.

Відповідно до змін, коло суб'єктів первинного фінансового моніторингу
істотно розширили, приєднавши адвокатів, аудиторів й нотаріусів, якщо вони
беруть участь у підготовці й супроводі угод купівлі-продажу нерухомості
(якщо сума операції перевищує 400 тисяч гривень), управлінні активами
клієнтів, залученні засобів для створення юридичних осіб, забезпеченні
їхньої діяльності і управлінні ними, створенні і купівлі-продажу юридичних
осіб.

Імовірно перевіряти мали б всі операції з нерухомістю, приміром, дарування,
іпотеку тощо. Однак, якщо буквально тлумачити вимоги закону, можна дійти
висновку, що об'єктом підвищеної уваги є операції купівлі-продажу. Це
означає, що саме про це слід буде обов'язково повідомити уповноважений
орган Держфінмоніторингу протягом трьох днів. Через новий закон ринок
нерухомості завмре, вважають експерти

Найбільше мороки нова редакція закону завдасть тим, хто здійснює операції
купівлі-продажу нерухомості - нотаріусам і ріелтерам. Ще б пак, адже тепер
у них з'явиться більше паперової роботи і додаткові витрати.

Відтак їх внесуть у єдиний реєстр і змусять пройти 72-годинні платні курси,
на яких навчать правильно оформлювати звітні документи для
Держфінмоніторингу.

Усі ці заходи потрібні, вважають ріелтери, проте дещо невчасні, адже криза
ще не минула остаточно, а тому додаткові витрати, які підуть на виконання
вимог закону, добряче почистять кишені.

Щодо споживачів, то, завдяки законодавчим змінам, купити чи продати,
наприклад, квартиру їм буде набагато складніше і, ймовірно, дорожче.

- Перших кілька місяців люди боятимуться будь-яких маніпуляцій із
нерухомістю, тому припускають, що ринок на деякий час буквально завмре,
можливо навіть, піде на спад, - вважає генеральний директор агентства
нерухомості "Ваш Ковчег" Сергій Босовик. - Проте згодом до нового закону
звикнуть і все стане на свої місця. Нотаріуси кажуть - нововведення змушує
їх порушувати законодавство

Найбільші супротивники нової редакції закону - нотаріуси - категорично
проти того, аби виконувати вимоги, записані у ній. Річ у тім, пояснює
приватний нотаріус Марина Хоменко, що нововведення суперечить Закону
України "Про нотаріат", згідно з яким, власне, й здійснюють свою діяльність
нотаріуси.

- Працюватимемо, як і раніше, доки не усунуть цю колізію, - каже пані
Хоменко. - Наразі ми не маємо права розголошувати умови угоди з купівлі-
продажу нерухомості й називати її суму. Проте новий закон змушує нас це
робити. Загалом, у ньому йдеться про те, що ми можемо повідомляти лише про
сумнівні на нашу думку операції. Приміром, якщо їх здійснено за
посередництва БТІ (Бюро технічної інвентаризації).

Зауважимо, саме ця структура викликала недовіру через те, що часто, за
певну винагороду, видає "липові" довідки, у яких істотно занижує реальну
вартість нерухомості, що дає змогу продавцям платити менші податки.

Закон уже набрав чинності, однак фактично діятиме не раніше ніж за кілька
місяців, кажуть нотаріуси, адже наразі ніхто не роз'яснив, що і як слід
робити. Ба більше, навіть не створено відповідного органу, який прийматиме
звіти. Тож найближчим часом змін не буде.

21 травня 2010 року Президент України Віктор Янукович підписав Закон
України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання й протидію
легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".

Закон спрямований на забезпечення реалізації положень Сорока рекомендацій
Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF),
затверджених на Берлінському засіданні Групи у червні 2003 року, Конвенції
Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних
злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, а також Директиви
Європейського парламенту та Ради 2005/60/ЄС щодо запобігання використанню
фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.

Згідно із законом, серед іншого розширюється перелік суб`єктів первинного
фінансового моніторингу; законом встановлюються певні обмеження щодо
повідомлення суб`єктами первинного фінмоніторингу спеціально уповноваженому
органу у сфері фінансового моніторингу про свої підозри. Також
встановлюється обов`язок суб`єктів первинного фінансового моніторингу
вживати посилених запобіжних заходів щодо клієнтів, діяльність яких
свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій із легалізації
(відмивання) доходів і фінансування тероризму.

У зв`язку з розширенням переліку суб`єктів первинного фінансового
моніторингу розширюється, відповідно, перелік суб`єктів державного
фінансового моніторингу, які здійснюють функції регулювання та нагляду. Це
Міністерства юстиції, фінансів, транспорту і зв`язку, економіки.